Телефонні розмови у НІЧ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ Катастрофи 1986 року, починаючи з нуля годин.



Таке враження, що в установах з розробки, винаходів, конструювання, виготовлення, впровадження, опробації та подальшої експлуатації атомного обладнання в СРСР працювали одні шизофреники, починаючи від уславлених академіків до останнього рядового інженера або техніка, яких цікавив лише процес нових випендрьожів, а життям та здоров'ям людей вони не цікавилися взагалі, вони взагалі над цим не замислювалися. А навіщо?..

Тому одні рукодупі академіки-винахідники та конструктори вигадували якусь херню, причому будували свої обгрунтування навмання, приблизно, за втінням і сновидіннями, роблячи масу помилок у своїх викладках, теоріях і майбутніх кресленнях, а наступні рукожопі майстри високих технологій та інженерій ці недосконалі та теоретично несусвітні фантазії перетворювали у недоробки, переробки, недобудовки тощо, до того ж абсолютно не розуміючи, що вони виготовляють, для чого і що має взагалі зрештою з цього бути. А далі приходили нові йолопи і починали бавитися з новою іграшкою, називаючи це випробуваннями, хоча насправді зовсім не розуміли що вони насправді роблять і який в цьому сенс. Процес йшов далі, за ним іншій, поки з ланцюга не зривалося одне, два, а то й більше ланок... І добре, якщо ці ланки зривалися відносно тихо, що було вкрай рідко. Але конструктори заспокоювали, що все нормально, це в порядку речей, так і має бути... хоча самі навіть не здогадувалися, що коїться, поки не лунав грім. А потім сипалися блискавки, а то й ще щось гірше. І тоді доводилося після довгих мовчанок, суперечок і відмовлянь зізнаватись, що рідко обосрались, бо смерділо дуже сильно і конкретно. А обсиралися майже завжди. Просто самим не смерділо, а в усьому світі через високу огорожу не всім на щастя постійно було чути наш сморід, особливо коли вітер дмухав в інший бік.

А життям і здоров'ям людей, у тому числі і своїм вони дійсно не цікавилися, взагалі і зовсім, вони взагалі не замислювалися, що їм самім щось може нашкодити. Як би не так, ще що? Радянський атом - він наймирніший і найбезпечніший у світі! А вони заговорені. Але ця заговореність чомусь із часом у них зникала, не попередивши. Начебто тимчасово, на хвилинку, відходила, але вже не поверталася.

МИРНИЙ АТОМ ВИЯВИВСЯ ПІДСТУПНИМ, ХИЖИМ, ЖОРСТОКИМ Й ВБИВЧИМ!

© IK